Зразки протоколів засідань команди психолого-педагогічного супроводу


Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році

Організаційні засади діяльності асистента вчителя в інклюзивному сайті

Примірне положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП

Команда психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП

Функції членів команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами

Розділи ІПР

ІПР

ЛИСТ МОН УКРАЇНИ ЩОДО ОКРЕМИХ ПИТАНЬ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДО У 2021/2022 Н.Р.


Практичні кроки в інклюзивному навчанні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ЯК працювати з дітьми з інтелектуальними порушеннями. Методи та поради

Особливості дистанційного навчання дітей з ООП


Особливості дистанційного навчання дітей з ООП

НУШ підготував конспект вебінару кандидатки педагогічних наук, керівниці інклюзивних проєктів ГО «Бачити серцем», однієї з ТОП-50 учителів світу Global Teacher prize – 2020, експерткою з інклюзії ГС «Освіторія» Наталею Гладких «Особливості дистанційного навчання дітей з ООП».


Рекомендації вчителям щодо роботи з дітьми з ООП

 

Зміст та основні напрямки корекційно-педагогічної діяльності

 

Основні напрямки корекційно-педагогічного процесу:

корекційний вплив на дитину факторами середовища («терапія середовищем»);

– корекційний напрямок навчального процесу;

– спеціальний підбір культурно-масових засобів;

– психогігієна сімейного виховання;

– корекція окремих сторін психічної діяльності;

– розвиток процесів мислення;

– розвиток різних видів мислення;

– корекція порушень емоційно-вольової сфери;

– розвиток мовлення;

– розвиток уявлень про навколишній світ;

– збагачення словникового запасу;

– корекція індивідуальних прогалин в знаннях;

– відновлення позитивних якостей, які одержали незначну девіацію;

– накопичення навичок моральної поведінки.

В основі спеціальних методів і прийомів корекційно-педагогічної діяльності лежать загальнопедагогічні підходи, які направлені на розвиток, збереження або відновлення порушених функцій організму, знань чи умінь дитини. Це методи вправ, методи переконань, методи прикладу, методи стимулювання поведінки і діяльності дітей з відхиленнями в розвитку та поведінці.

Педагог як суб'єкт педагогічної діяльності повинен також уміти управляти розвитком, навчанням і вихованням учня, своєчасно і результативно проводити корекцію педагогічного впливу на особистість дитини, його поведінку і відношення до навчального середовища.

Найважливіші корекційні вміння учителя, в класі якого є діти з особливостями психофізичного розвитку:

– вміння бачити відхилення в розвитку дитини;

– провести педагогічну діагностику разом з дефектологом і психологом;

– спрогнозувати шляхи подальшого розвитку дитини з урахуванням наявного дефекту;

– попередити виникнення порушень розвитку вторинних відхилень;

– визначити загальні і конкретні завдання корекційного навчання і виховання;

– планувати окремі види корекційної роботи;

– враховувати в навчально-виховному процесі характерні для дітей з особливостями психофізичного розвитку можливості і фактори компенсації, використовувати їх в корекційній діяльності;

– відбирати і застосовувати необхідні для вирішення корекційних завдань методи, прийоми і засоби навчання, виховання, діагностики, корекції, компенсації;

– створювати корекційні умови виховання, навчання, розвитку і соціальної адаптації дітей з особливостями психофізичного розвитку для засвоєння ними інтелектуального і морального досвіду в поєднанні з засвоєнням мови і мовлення;

– формувати позитивну мотивацію участі в корекційній роботі у дітей з особливостями розвитку і виховувати в них оптимізм, бачення життєвої перспективи, відчуття успіху;

– визначати результативність корекційної роботи на всіх етапах педагогічної діяльності;

– свідомо і критично управляти своєю корекційною діяльністю;

– працювати в тісному контакті з фахівцями: дефектологом, психологом, логопедом, медичними працівниками, а також з батьками.

Корекційна робота повинна бути направлена на корекцію всієї особистості.

В корекційній роботі поряд з спеціальними вправами необхідні вправи на:

– зміцнення м'язів кисті руки, дрібної моторики пальців рук;

– розвиток орієнтування в просторі;

– розвиток пам'яті;

– розвиток мислення;

– розвиток мовлення.

Рекомендації щодо роботи з дітьми з особливими потребами

1. Варто створити для роботи спокійну атмосферу:

– міміка та пантоміміка (жести) відіграють важливу роль в установленні контактів;

– жести мають носити відкритий доброзичливий характер;

– не слід перехрещувати руки на грудях, ховати їх за спину або у кишені.

 2. Варто намагатися налагодити доброзичливий, партнерський контакт:

– свою роботу треба починати з усмішки;

– ні в якому разі не можна настроюватись на почуття жалю або зверхності, тим паче нехтувати дитиною - ваше обличчя і жести вас видають.

 3. Дитина з ООП має своє психологічне життя:

– потрібно коректно увійти у внутрішній світ дитини;

– треба м'яко зацікавити дитину у грі або іграшці, завданні;

– варто використовувати дидактичні ігри, роздатковий матеріал, мозаїку, конструктор та інше;

– у процесі гри доцільно включати елементи корекції - порушень мовлення;

– дитина-інвалід піддається впливу страхів більше, ніж здорова;

– варто повсякчас підбадьорювати дитину;

– слова «не вмієш», «злякався», «у тебе не вийде» потрібно виключити з розмови;

– варто постійно тримати дитину у полі зору, стежити за її реакціями: напруженість, стереотипні рухи, невдоволені репліки мають бути поміченими;

– слід бути насторожі, якщо дитина голосно сміється, співає, залишаючись напруженою;

– іноді можуть виявлятися сексуальні нахили дитини.

Для того, щоб корекційна спрямованість навчання – дітей з особливостями психофізичного розвитку дала позитивні результати, вчитель повинен знати наскільки вона ефективна, тобто користовуватися такими критеріями, як:

– якісне і кількісне полегшення структури дефекту;

– виправлення недоліків і перехід до скоригованої вади, до позитивних можливостей дитини;

– підвищення рівня актуального розвитку і, як наслідок, збільшення зони найближчого розвитку;

– свідоме користування дітьми набутим досвідом;

– накопичення і позитивна зміна властивостей особистості.

Користуючись цими критеріями, вчитель може зробити висновок щодо правильності та якості корекційної роботи.

Висвітлювати їх можна у індивідуальних програмах розвитку через певні проміжки часу. Підставою для цього стануть результати роботи дефектолога, психолога, логопеда.

 Поради вчителям загальноосвітньої школи для успішної роботи з дітьми, які мають особливості психофізичного розвитку

Вчитель повинен оволодіти необхідними знаннями та навичками:

– ознайомитись із анамнезом, мати уявлення про основні види порушень психофізичного розвитку дитини;

– вивчити стан уваги, стомлюваності, темп роботи кожної дитини;

– враховувати стан слуху, зору, особливості моторики та загального фізичного розвитку учня;

– бути добре знайомим з приладами, які використовують учні з порушенням зору і слуху, перевіряти придатність слухових апаратів, стежити за чистотою окулярів.

– навчитися визначати, оцінювати і створювати навчальне середовище для дітей з різними потребами;

– вивчити основні принципи роботи в команді;

– навчитися спостерігати за дітьми та оцінювати їх розвиток під час занять;

– закінчувати заняття, коли діти втомилися чи відволікаються;

– вміти складати плани індивідуальної роботи, оволодівати спеціальними методиками відповідно до специфічних потреб дітей;

– створювати оптимальні умови для спілкування, сприяти налагодженню дружніх стосунків між дітьми;

– формувати у дітей досвід стосунків у соціумі, навичок адаптації до соціального середовища;

– ставитися з повагою до дітей та їх батьків.


Організовуємо інклюзивне навчання з чого розпочати?